Фото: EPA/UPG
Війна Дональда Трампа
Глобальна торговельна війна Дональда Трампа триває і навіть виходить на новий рівень. Скажімо, цього тижня президент США запровадив мита в розмірі 104 % на товари з Китаю, отримавши у відповідь зустрічні мита 84%. І гра нервів триває.
Американський президент відверто хизується, як зумів схилити чимало країн до переговорів. У Білому домі заявили, мовляв, таких держав уже назбиралося до пів сотні.
Світова економіка за крок до рецесії, тобто загального падіння виробництва. Це ще не 2008 рік, коли сталася остання велика економічна криза, але світ стрімко до неї наближається. Згідно із прогнозами JPMorgan (одного з найбільших банків США), ймовірність рецесії у світі вже сягнула 60 %.
Перепало від нової американської тарифної політики й Україні: Дональд Трамп запровадив 10 % мито. В уряді вже повідомили, що готові домовлятися. Хоча й визнали, що експорт до США мізерний — трохи більше 2 % від загального обсягу (за підсумками 2024 року). Здебільшого Україна продає американцям чавун та труби. Тому американське мито не вплине ні на ціни всередині країни, ні на курс валют, переконують у Кабміні. Натомість імпорт із США є куди більшим — близько 3-4 млрд доларів на рік. У Мінекономіки заявили: готові обнулити мита на американські товари.
“Трамп прагне змусити країни домовлятися з ним про значно ширший перелік питань. Він намагається зберегти економічне домінування США у світі. Але при цьому ізолюватися. Це така дивна комбінація. Але виграють не ті, хто зараз побіжить домовлятися із Трампом. Переможуть ті, хто об’єднується. От Китай, Японія, Південна Корея зараз мають певну тарифну синхронізацію, вони випрацьовують спільні рішення”, — зазначив доктор економічних наук Андрій Длігач.
Фото: Xinhua
Порт у Китаї
ОПЕК проти Росії
Разом з фондовими торгами обвалився і світовий ринок нафти. З минулого тижня почала дешевшати нафта, особливо стрімке падіння ціни сталося з 9 квітня. Саме тоді запрацювало 104% американське мито на товари із Китаю.
Нафта марки Brent вже коштує на рівні 60 доларів за барель. Інвестиційна компанія Goldman Sachs прогнозує, що вартість ресурсу знижуватиметься й надалі і може сягнути показника у 40 доларів.
Brent — це марка нафти, що вже близько пів століття є еталоном для ціноутворення на ринку. І востаннє до рівня 60 доларів за барель вона опускалася ще 2021 року. Ще на початку лютого барель нафти марки Brent коштував на 25 % дорожче.
Значно подешевшала за останні два тижні й американська нафта марки WTI — до 57 доларів за барель. Стрімке падіння її вартості почалося з 3 квітня, загалом на понад 20 %.
Подібна ситуація і з російською нафтою. Urals коштує приблизно 58 доларів за барель. Цей вид палива є основним для експорту з Росії. Urals — це суміш нафти з різних видобувних регіонів РФ, вона є гіршої якості, тому її ціну розраховують на основі вартості нафти марки Brent із дисконтом.
Якщо ж рахувати ціну російської нафти у портах завантаження (скажімо, у Приморську), то справи у Кремля ще гірші. Там ціна на пальне невпинного наближається до 50 доларів за барель. Тобто це навіть нижче рівня обмеження ціни на російську нафту, яке запровадили у 2022 році країни Великої сімки. Тоді найбільші світові економіки домовилися, що Кремль не може продавати ресурс дорожче, ніж 60 доларів за барель.
Добиває ціни на світовому паливному ринку і рішення ОПЕК про значне збільшення видобутку. Організація країн-експортерок вирішила вже з травня добувати на понад 400 тисяч барелів нафти щодня. А що більше товару на ринку, то дешевше він коштує.
Фото: bloomberg.com
Видобуток нафти (ілюстративне фото)
“Країни-експортери були незадоволені, що попит на нафту зростає дуже малими темпами. І з квітня ОПЕК почала скасовувати квоти на видобуток, що дозволить наростити продажі. І шляхом демпінгування витіснити з ринку нафту конкурентів. Йдеться про Росію, Венесуелу і США також”, — переконаний фахівець енергетичної галузі Геннадій Рябцев.
Кремль втрачає гроші, але поки не критично
Падіння цін на світовому ринку з’їдає приблизно чверть російських нафтових доходів. У федеральному бюджеті Кремль заклав вартість продажу на рівні 69 доларів за барель. А от реальні ціни вже нижчі приблизно на 11-19 доларів.
Кошти від продажу нафти все ще залишаються одним із головних джерел наповнення російського бюджету, відтак і фінансування війни проти України. На експорті ресурсу Кремль заробляє 10-20 мільярдів доларів на місяць (залежно від попиту, санкційного тиску чи цін на ринку).
“Вже зараз через падіння цін у світі Росія втрачає по 70 мільйонів доларів на добу. Це — недоотриманий прибуток. І вони нічого з цим зробити не можуть. Вони просто спостерігають без жодних важелів впливу”, — переконаний Геннадій Рябцев.
На війну проти України Росія витрачає не більше 10% ВВП. Точні цифри оцінити важко, адже Кремль намагається ретельно приховати дані. Загальна сума вже може сягати 150-200 млрд доларів.
Тому вже поступово для покриття воєнних витрат самого лише російського експорту нафти стає замало. Але Росія ще має де знайти додаткові кошти. Це можуть бути і нові збори з доходів банків, а також залишки коштів із Фонду національного добробуту, яких принаймні до кінця цього року ще вистачить. У цивілізованих країнах він є інвестицією у майбутнє: тобто країна видобуває копалини, продає їх, а кошти вкладає у прибутковий бізнес. Скажімо, так діє Норвегія, а от Росія вже три роки активно проїдає ці гроші.
“В умовах кризової ситуації Росія може звернутися до Китаю за якимись серйозними кредитами. Звісно, це не робитимуть якось публічно. Це можуть бути якісь схеми. До речі, для Китаю низькі ціни на нафту є позитивом. Нафтова схема може стати прикриттям. Китайці можуть надати серйозні грошові ресурси росіянам зараз, але, мовляв, під майбутнє постачання нафти”, — припустив експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар.
Слабке місце Кремля — це собівартість нафти, що сягає 45 доларів. Тому витіснити російський ресурс зі світового ринку нескладно. Особливо, скажімо, Саудівській Аравії, де собівартість ресурсу в рази нижча — менше 20 доларів.
Фото: Інститут Чорноморських стратегічних досліджень
Танкер з російською нафтою
За перші два місяці 2025 року російський бюджет уже побив антирекорд — дефіцит склад майже 4 трильйони рублів (це вже на чверть більше, ніж очікували у Кремлі).
“Це можна пояснити тим, що Росія мусила збільшити витрати на контрактників. Тому що там різко впала кількість охочих йти воювати і продавати життя за гроші. У них разова виплата у багатьох регіонах уже наближається до 30 тисяч доларів”, — розповів економіст Олег Пендзин.
Всі інструменти, щоби дотиснути Росію мають США. У Білому домі натякали, що розглядають можливість запровадження вторинних санкцій проти російської нафти. Точніше найдужче вони вдарять по трьох найбільших покупцях ресурсу — Китаю, Індії та Туреччині. У Сенаті США вже зареєстрували законопроєкт про накладення 500 % мита імпортерів російської нафти.
І навіть лише натяк на санкції уже налякав деяких покупців. Індійські нафтопереробні заводи почали активніше укладати контакти з країнами Перської затоки.
“Якщо Індія перестане купувати російську нафту, то для Кремля це майже катастрофа. Бо це її головний покупець. Наприклад, торік у Китай Росія експортувала 108 мільйонів тонн, а у Індію 84 мільйони. Це можуть бути втрати десятків мільярдів доларів для російського бюджету, який і так зараз дефіцитний”, — припустив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Вигоди для України
Дешевша нафта на світовому ринку потягне вниз і ціни на пальне на українських заправках. З початку повномасштабного вторгнення Україна повністю покладається на імпорт бензину, дизельного палива та автомобільного газу. Нових цінників на АЗС варто очікувати не раніше, ніж за два тижні.
Фото: nefterynok.info
‘Приватівська’ АЗС ANP
“Якщо ціна 65 доларів за барель втримається впродовж квітня, то у нас ціна на колонках впаде десь на 3 грн на бензин та дизель. Уже десь рік як стабільно сформувалися шляхи постачання, їх два основних. Перший — південний, тобто порти у Румунії. І другий — це Польща, але через неї заходять нафтопродукти не лише з їхніх заводів, а й транзитом з Литви та Німеччини”, — пояснив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Дещо сповільнити здешевлення пального може хіба що коливання на валютному ринку. Адже торги та розрахунки акцизів проводять у євро. З початку тижня ця валюта додала у обмінному курсу близько 50 копійок.
З початку лютого бензин марки А-95 вже подешевшав приблизно на гривню, і тепер середня ціна на заправка складає 55.7 грн за літр. Подібна ситуація і з дизельним паливом, цінник на нього на українських АЗС здебільшого не перевищує 55 грн.
За даними Консалтингової групи А-95, за перший квартал 2025 року попит на бензин в Україні зріс на 16%, його імпорт сягнув 272 тис тонн. Натомість солярки з-за кордону країна купила менше на понад 14%: за перші три місяці цього року трейдери імпортували понад 1.2 млн тонн.
