Фото: EPA/UPG
Діти граються біля фонтану у спеку в центрі Скоп’є, Республіка Північна Македонія, 27 травня 2026 року.
Спека, обстріли та ремонти на АЕС: нові випробування для електроенергетики
Європу поступово накриває аномально спекотна погода як для травня. Синоптики вже прогнозують температурні
рекорди, скажімо, для Іспанії, Великої Британії та Франції. Та навіть якщо палюче сонце вдарить лише по цих трьох державах, ефект відчує весь континент. Річ у тім, що Європа живе в об’єднаній
енергетичній системі, частиною якої, до речі, з 2022 року є й Україна.
Аномальна спека, з одного боку, доведе до піку генерацію на сонячних електростанціях, але з іншого – різко збільшить використання електроенергії через роботу кондиціонерів та холодильників. А
будь-яка енергосистема ой як не любить коливання споживання.
Синоптики у ЄС вже прогнозують рекордні температури в останній тиждень травня: подекуди показники можуть сягнути плюс 38 С.
Натомість українські фахівці просять не панікувати – у нас такої спекотної погоди поки що не буде, але денні градуси поступово зростають. Однак на Україну найближчими днями ще чекає доволі мінлива
погода, каже синоптикиня Укргідрометцентру Наталія Птуха.
Експетка пояснює, що найближчими днями на територією держави переважатимуть північні вітри зі Скандинавії. А це означає, що вони принесуть доволі прохолодні повітряні маси. Від цього температура
вночі подекуди може знижуватися і до плюс 10 С.
Фото: EPA/UPG
«Тобто ці дні температура може бути навіть нижче кліматичної норми. Це абсолютно нормально, синоптичні процеси змінюються. Навесні особливо часто проявляється такий контраст. Ми не можемо сказати,
яким буде літо. Загальні тенденції говорять про підвищення температури, коли можуть бути хвилі тепла. Але саме на території України про це важко сказати. Так, бувають винятки, і ця зима була у нас
яскравим прикладом. У світі січень був п’ятим за теплотою за всю історію спостережень, а у нас він був нижче кліматичної норми», – пояснює Наталія Птуха.
Принаймні найближчими днями Україну точно не накриє спека, а це означає, що різкого збільшення споживання електроенергії також не буде. Для енергосистеми це добра новина, оскільки температурні
каруселі можуть призвести до дефіциту світла.
Поки що країна вправно оминає ризики запровадження графіків знеструмлення. Обмежень для споживання немає ні для бізнесу, ні для побутових споживачів. Однак це не означає, що ситуація у
енергосистемі повністю стабілізувалася.
«Зараз енергосистема України проходить період відносної стабільності, що є типовим для міжсезоння, коли знижується споживання електроенергії, а виробництво сонячної генерації динамічно
збільшується. Це дозволяє енергетикам проводити масштабну ремонтну кампанію генерувального та мережевого обладнання, готуючи систему до пікових навантажень», – пояснює колишня міністерка енергетики
Ольга Буславець.
Вже три енергоблоки АЕС зупинилися на планові ремонти. Саме на атомку припадає понад половина генерації електроенергії країни. Ремонтна кампанія є обов’язковим елементом підготовки до зими і
триватиме вона аж до вересня.
Фото: Укргідроенерго
Кременчуцька ГЕС
Робота гідроелектростанцій перебуває на сезонному рівні, завдяки дощовій погоді можна буде розраховувати навіть на певне збільшення генерації.
У денні години значною підтримкою для країни є енергія сонця. СЕС вийшли на пікову генерацію у році. До слова, встановлена потужність сонячних станцій вже досягла 7 ГВт.
Поліпшило ситуацію у енергосистемі й розблокування імпорту електроенергії. Фактично увесь квітень закупівлі з ЄС не могли відбуватися повноцінно через дії енергетичного регулятора
(НКРЕКП).
Річ у тім, що він чи то не захотів, чи то забув продовжити збільшення прайс-кепів (граничних цін) на імпорт світла. Саме цей фактор в купі з іншими і призводили до періодичного запровадження
графіків відключення світла минулого місяця.
Зрештою після шквалу критики регулятор спромігся виправити проблему, і вже з 1 травня штучні імпортні обмеження зникли.
«Підвищення прайс-кепів – не дорівнює зростанню цін. Маніпуляції прихильників суворих адміністративних методів регулювання провалено. Упродовж усього квітня ми чули гарно зрежесовану постанову із
організованого плачу в ЗМІ, що підвищення прайскепів із 1 травня призведе до нібито різкого стрибка цін на електроенергію. Нічого цього не сталося», – пояснює директор енергетичних програм Центру
Разумкова Володимир Омельченко.
Скажімо, за тиждень з 11 до 17 травня у ЄС Україна закупила 81,7 тис. МВт год електроенергії, повідомляє Аналітичний центр DiXi Group. Тенденції незмінні: у порівнянні з попереднім тижнем імпорт
зріс аж на 50 %.
Фото: Укренерго
Цікавими є зміни й у структурі закупівель: Україна припинила купувати світло зі Словаччини. І жодної
катастрофи від того для нас не сталося, бо інші постачальники перехопили ініціативу. Понад половина тижневих обсягів імпорту припадає на Угорщину, а ще приблизно по 20 % на Польщу та
Румунію.
«Навіть за наявності достатніх обсягів імпорту електроенергії, ключовим викликом залишається стійкість мереж та можливість передати електроенергію в регіони, де генерація пошкоджена найбільше.
Саме тому питання мережевої стійкості та розвитку розподіленої генерації стають критично важливими», – підкреслив директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
Висока ймовірність відключень світла влітку – є три головних сценарії
Росіяни намагаються зупинити імпорт електроенергії до України з ЄС, каже фахівець галузі енергетики Станіслав Ігнатьєв. Саме тому Кремль уже кілька разів цієї весни спрямовував дрони та ракети по
західних областях України, зокрема, й Закарпаттю. Експерт констатує: попри зняття штучних бюрократичних обмежень імпорт світла повноцінно не працює саме через російські атаки.
«Маємо зараз прогнозований дефіцит в країні десь на рівні 1.4 ГВт. Ми перекриваємо його не так за рахунок імпорту, бо нам його суттєво два тижні тому пошкодили. Пам’ятаємо, прильоти у Закарпатті
та на Львівщині. От мова саме про три підстанції, що відповідали за імпорт електроенергії», – каже Станіслав Ігнатьєв.
Фото: facebook/ Energy Club – Клуб енергетики
Станіслав Ігнатьєв
Аналітики Центру Разумкова говорять про три головних сценарії подій у енергетиці влітку. Але будь-який із них з високою ймовірністю передбачає запровадження графіків знеструмлення. А от їхня
тривалість залежитиме від кількох факторів: ефективності відбивання російських ударів, результативності ремонтної кампанії, погодних умов та розуміної регуляції галузі.
Перший сценарій – оптимістичний. Графіки знеструмленні можуть застосовуватися рідко і не більше двох годин на добу. Таке може статися за умови сприятливої погоди з мінімальною кількістю
екстремальних денних температур. При цьому інтенсивність обстрілів важливих енергетичних об’єктів повинна бути низькою. Прогнозований дефіцит електроенергії – не більше 1 ГВт у вечірні
піки.
Другий сценарій – базовий. Графіки подання світла запроваджуватимуться на 2-4 години у період високих температур. Таке може статися в умовах спекотного літа та інтенсивних ворожих ударів. Рівень
загального споживання електроенергії зросте до 14 ГВт через активну роботу кондиціонерів.
Третій сценарій – песимістичний. Спекотне літо у поєднанні з потужними ударами по ключовій енергетичній інфраструктурі. Дефіцит потужності може зрости в окремі дні до 4 ГВт. Що автоматично означає
запровадження графіків відключення світла до восьми годин на добу.
Фото: EPA/UPG
Спека в Києві, серпень 2024 р.
«Найбільш вразливі регіони: усі прифронтові, Одеська область та Київ, де графіки знеструмлення можуть бути довшими, ніж у середньому по країні», – додає Володимир Омельченко.
Україна намагається посилити атаки по російській нафтовій галузі та портах. І завдання полягає не лише у спробах зупинити експорт нафти за кордон. За даними видання The Wall Street Journal, Київ
намагається змусити Москву припинити удари по українській енергетиці до зими. Тобто українська влада очевидно таки розраховує на укладення з росіянами принаймні енергетичного перемир’я до початку
опалювального сезону.
Як Україна використала весняні місяці для підготовки до опалювального сезону
Оцінити загальний рівень підготовки країни до зими наразі дуже складно. По-перше, більшість цифр та даних закриті, що мотивовано фактором безпеки. По-друге, попри десятки антикризових чи
координаційних штабів досі важко структурувати усі урядові плани, скажімо, зі спорудження нової генерації.
«З одного боку, у нас є досвід попередніх чотирьох зим. Але зараз обсяги підготовки треба виконати значно масштабніше. Значно більше закупити газу, ніж попередніми роками: мати резерв і контракти.
Думаю, потрібно буде більше, ніж зараз вважає уряд. Ну і головна проблема з теплом. Потрібно виходити з того, що повністю відновити все не вийде. Навіть якби були усі гроші, то часу обмаль», – вважає
експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
Тому зараз значно ефективніше та об’єктивніше аналізувати на «життєздатність» окремі урядові ініціативи.
Кабмін ухвалив рішення провести конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей. Про це
повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Цей проєкт хочуть реалізувати в межах планів стійкості регіонів. Мета, каже чільниця уряду, – посилити стійкість енергосистеми та покрити дефіцит
потужності.
Фото: тг-канал Юлія Свириденко- прем’єр-міністер України
прем’єр-міністерка Юлія Свириденко
Нові генерувальні установки мають з’явитися у Київській, Черкаській, Сумській, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській та Одеській областях.
«Максимальний строк введення нових потужностей в експлуатацію – до 20 місяців. Також встановлені вимоги щодо інженерного захисту енергооб’єктів», – повідомила Юлія Свириденко.
Подати конкурсні пропозиції можна буде протягом трьох місяців.
Однак далеко не факт, що усі ці потужності таки встигнуть спорудити, встановити і головне – запустити до наступного опалювального сезону.
«На жаль, я вимушений радше скептично підходити до цієї цифри, виходячи з тих обсягів, про які я обізнаний на ринку.
Якщо у вас сьогодні, коли ми з вами говоримо, немає земельної ділянки, технічних умов на приєднання і обладнання в Україні, ви до зими його просто не запустите», – каже директор Центру вивчення
енергетики Олександр Харченко.
Підготовка до зими в умовах війни – дуже комплексне питання. І уряд разом з громадами справді
працюють: держава робить запас обладнання та пально, ремонти у розпалі, а фонд підтримки енергетики поповнюється від іноземних партнерів.
Фото: Міненерго
Захищений енергооб’єкт
Однак річ не лише у наявності грошей чи техніки, а й у системній та чіткій координації. А з цим в української влади досі серйозні проблеми.
На одну із штучних перепон у підготовці до зими вказують аналітики Центру вивчення енергетики. Закон змушує громади та державні компанії дотримуватися так званої локальної складової. Під час
закупівель обладнання певна частина із нього має бути місцевого виробництва.
І з цим величезна проблема: підприємства перевантажені замовленнями і не встигають їх виконувати. Ні уряд, ні Верховна Рада досі не вирішили цю регуляторну колізію.
