Залучення грантів та міжнародної технічної допомоги для України Дивись детальніше! Молодіжний ресурсний центр України Дивись детальніше! Шлях до ВОЛІ Русі - України - звільни розум! Дивись детальніше!


» » Будівельні матеріали з ... каналізаційного мулу!

Будівельні матеріали з ... каналізаційного мулу!

Каналізаційний осад, що утворюється після очистки стічних вод, складають просто неба, на спеціальних полях. Територія постійно розширюється, займаючи все більше цінної землі.

Біля Луганська каналізаційного мулу накопичилося вже більше ста тисяч тонн. До того ж, ці відходи легкозаймисті, і їх складно загасити так само, як і торф. Свіжий приклад: цієї осені під Києвом, у Бортничах, горіли саме такі поля. Тому у Луганському аграрному університеті вирішили відправити мул на переробку – допомогти одразу і екологам, і будівельникам.

Професор Геннадій Дрозд розповідає, що після певної обробки відходи перетворюються на порошок. Ним можна замінити один із компонентів асфальтобетону, який додають для міцності дорожнього покриття. Заради експерименту науковці разом з дорожниками заасфальтували 150 метрів автошляху, а також майданчик під важку техніку. Якість отримали відмінну, запевняє Геннадій Дрозд: «Ми отримуємо матеріал, який за своїми фізико-механічними властивостями в два, в три, в чотири рази кращий, ніж звичайний асфальтобетон».

За словами професора, порошок можна додавати не тільки в асфальт, а і в цеглу. Будматеріал виходить легший, в середині пористий, з доброю теплоізоляцією. При виготовлені такої цегли економиться до десяти відсотків енергоносіїв.

Бракує державної уваги!

Доцент Роман Бреус на тему використання каналізаційного бруду захистив кандидатську дисертацію. Каже, подібні дослідження проводили білоруські вчені, але їх результати виявилися менш успішними.

Каналізаційний осад, що утворюється після очистки стічних вод, складають просто неба, на спеціальних полях.

«Республіка Білорусь проводила аналогічні, паралельно з нами дослідження. Вони заклали експериментальні ділянки. Але в них серйозніше відношення до цього. Все було проведено на державному рівні. Єдине, що там показники гірші і технологія явно не доопрацьована», – розповідає Роман Бреус.

Луганські вчені вже отримали три патенти, проте далі справа не йде. Дорожники й раді були б узяти на озброєння цю технологію, але вона не сертифікована. Для цього потрібно сотні тисяч гривень. Науковці розраховують на увагу з боку держави. Однак поки що, безрезультатно.

УНФІР прес

Коментарі до статті:

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під власним логіном.
Інформація
"Гості" не можуть коментувати дану новину.

Створити акаунт

Приєднуйтесь

Вконтакті Facebook Twitter Politiko Однокласники RSS 2.0 Форум Youtube

Наші банери

Український Незалежний Фонд Інноваційного Розвитку
Отримати код банеру

Реклама

Опитування

Хто змінить країну, хто здатний на інновації?

Влада
Бізнес
Вчені
Еліта
Молодь
Особистості
Пенсіонери
Ніхто і ніколи

Допомога УНФІРу

Допомога Українському Незалежному Фонду Інноваційного Розвитку
Зробіть свій внесок у спільну справу розвитку України! Кожен внесок є важливим!