Залучення грантів та міжнародної технічної допомоги для України Дивись детальніше! Молодіжний ресурсний центр України Дивись детальніше! Шлях до ВОЛІ Русі - України - звільни розум! Дивись детальніше!


» » Роздуми у стилі Шумпетера про Єропейську політику сусідства і Україну

Роздуми у стилі Шумпетера про Єропейську політику сусідства і Україну

Роздуми у стилі Шумпетера про Єропейську політику сусідства і Україну
Перехід до якісно нового етапу відносин з країнами СНД (а Україна є співзасновником організації) Європейський Союз почав практично одночасно з прийомом в свій склад 10 нових членів ще в травні 2004 р. Мова йшла про вибудовування взаємних зв'язків широкого кола питань в політиці, економіці, гуманітарній сфері в новому форматі “добросусідства”, або “європейського сусідства”. Концепція “Розширена Європа – країни сусіди” істотно доповнила і видозмінила модель відносин, що склалася в 1990-і рр., між ЄС і СНД, оформлену двосторонніми угодами про партнерство і співпрацю (СПС)
Формат “добросусідства” припускає особливий характер відносин між розширеним Євросоюзом і країнами, що граничать з ним, що поступово адаптує “нових сусідів” до європейських норм і стандартів, але що не передбачає їх членства в ЄС. Точніше, що залишає “двері в ЄС напіввідкритими” для країн - сусідів. ЄС покладає на себе місію “європеїзаці”сусідніх держав, що, на думку розробників стратегії, повинно забезпечити стабільність, безпеку і процвітання Європейському континенту.
Європейська політика сусідства – реакція інтеграційного угрупування на суперечливі наслідки розширення Євросоюзу на схід. Ціна розширення не обмежується фінансовими вкладеннями в цей проект. Про це свідчить визнання на всіх рівнях факту виниклих суперечностей між раніше проголошеними принципами інтеграції, що успішно реалізовуються, – розширенням ЄС і поглибленням інтеграційних процесів в його рамках. Єврокомісія також обіцяє країнам-учасникам “Програми східного партнерства” підтримку економічного і соціального розвитку, пропонуючи допомогу в подоланні економічної і соціальної нерівності у кожного партнера і поліпшенні ситуації в найменш розвинених регіонах, тим самим створюючи основу для процвітання і економічного зростання.
Європейська сторона пропонує чотири напрями багатобічної співпраці:
демократія, ефективне управління і стабільність;
економічна інтеграція і зближення з політикою Євросоюзу;
енергетична безпека;
контакти на рівні громадян
І все ніби добре, якби не було так погано. ЄПС передбачає лише співпрацю у всіх вищезгаданих сферах, а питання про членство залишається просто питанням про членство і не більше. Тодішній містр закордонних справ Огризко заявив у одному інтерв’ю, що “Україна достойна більшого, ніж ЄПС і навіть ЄПС плюс”. Я вважаю це правдою, адже наша країна географічно знаходиться в ЄС, лише за економічними показниками нам туди ще далеко.З одного боку участь України у спільних з ЄС проектах можна розглядати як суцільний позитив. Мовляв, нас визнають, нами цікавляться, а значить ми привабливі та надійні як партнери. Але ця цукерочка не така вже й солодка, як здається на перший погляд. Не треба забувати і про те, що розширення ЄС на схід впритул наближається до кордонів з Росією, котра теж має певні геополітичні інтереси в Центрально-Східній Європі. Можна з впевненістю сказати, що вона не залишить ті важелі, за допомогою яких зручно тиснути не лише на Україну, а й на членів ЄС (наприклад, газове питання).Варто зазначити , що ЄПС підтримують також і США (вони схвалили кандидатуру Казахстану на пост голови в ОБСЄ в 2010 р., визнавши тим самим європейські прагнення президента Н. Назарбаєва і готовність Казахстану співробітничати з ЄС в енергетичній сфері. Я вважаю це просто політичним ходом, який показує Росії, що у неї є більше конкурентів, ніж вона підозрює. “Холодна війна” продовжується, хоча всі в один голос стверджують, що вона завершилася. А що ж робити нам у даній ситуації? Найвигідніше, на мою думку, зайняти позицію “і вашим і нашим”, щоб і з ЄС не погіршити стосунків, і газ не купувати в кілька разів дорожче, як нам постійно грозить наш “старший брат”.А самим в той час продовжувати добування природного газу з шельфу Чорного моря, щоб не залежати ні ввід кого у даному питанні. По моєму треба просто перестати сподіватися, що нам допоможуть “декларації милосердя ЄС”, як я їх називаю. Надіятися треба лише на себе. На свій економічний та інтелектуальний потенціал, який у нас є,- просто його ніхто не розвиває.

Коментарі до статті:

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під власним логіном.
Інформація
"Гості" не можуть коментувати дану новину.

Створити акаунт

Приєднуйтесь

Вконтакті Facebook Twitter Politiko Однокласники RSS 2.0 Форум Youtube

Наші банери

Український Незалежний Фонд Інноваційного Розвитку
Отримати код банеру

Реклама

Опитування

Хто змінить країну, хто здатний на інновації?

Влада
Бізнес
Вчені
Еліта
Молодь
Особистості
Пенсіонери
Ніхто і ніколи

Допомога УНФІРу

Допомога Українському Незалежному Фонду Інноваційного Розвитку
Зробіть свій внесок у спільну справу розвитку України! Кожен внесок є важливим!