Залучення грантів та міжнародної технічної допомоги для України Дивись детальніше! Молодіжний ресурсний центр України Дивись детальніше! Шлях до ВОЛІ Русі - України - звільни розум! Дивись детальніше!


» » Україні потрібна інша модель економічного розвитку!

Україні потрібна інша модель економічного розвитку!

Ліберальна модель економіки, на зразок американської зовсім не підходить для України, як для постсоціалістичної держави. Курс "на ринкову економіку без державних гальм" або "шокова терапія в найгіршому варіанті" був однозначно помилковим, або свідомо-злочинним.

Можливо така модель є ефективною для Сполучених Штатів Америки, але для України ментально не підходить. Не підходить з огляду на цілий комплекс ментальних, історичних та традиційних особливостей громадян України. Держава кинула економіку країни напризволяще саме в той історичний момент, коли розпався Радянський Союз, внаслідок програної гонки озброєнь, та в часи так званої конверсії в економіці.

Наслідком стала неконтрольована з боку молодої української держави приватизація державних підприємств, а кажучи народною мовою банальна "прихватизація". Приватизація мала корупційно-кримінальний характер, тому в результаті втрати важелів впливу на економіку, держава не отримала адекватного наповнення казни, а народ, як власник народного багатства взагалі нічого не отримав, крім папірців з назвою акції (і це ще в кращому випадку).

Теза Л.Кравчука на початку 90-их, про те що "ніде в цивілізованому світі держава не опікується економікою, і нічого кращого за ринкові відносини немає", у застосуванні до України виявилась фальшивою і призвела, до того, що новими власниками фабрик, заводів, шахт, пароходів, стали так звані "нові українці".


Нові власники, отримали власність в свої руки через кримінальні схеми, за символічну ціну. В той час у парламенті лунали гасла, що потрібно віддати державні підприємства у приватну власність навіть за символічну ціну в один карбованець, аргументуючи це тим, що новий - приватний власник буде набагато ефективнішим ніж держава.

В результаті втілення задекларованої приватизації масового характеру набули схеми знищення заводів, фабрик, сільськогосподарських підприємств, і навіть цілих галузей економіки. Штучне доведення, колись ефективних підприємств до банкрутства, задля того, щоб придбати ці об'єкти за символічною ціною. Як наслідок підприємства були поставлені на коліна і отримали нових ще більше неефективних власників, зросла армія безробітних, Україна отримала рекордну "гіперінфляцію", в результаті якої всі стали "міліонерами", а представники органів державної влади перетворились на корумпованих держчиновників.

Головна причина розвалу економіки країни, полягає в тому, що новими власниками стали люди з кримінальним мисленням, направленим в першу чергу на те щоб якнайшвидше "відбити потрачені бабки".
Часто для цього в металолом здавали верстати, автоматичні виробничі лінії та унікальне обладнання (яке за часів СРСР було придбане за державні нафтодолари). Подібним чином руйнувалась і аграрна галузь. Одним словом економічне мародерство на рівні державної політики.

Нові власники поспішали отримати зиск, найкоротшим шляхом, бо не вміли і не хотіли вчитись ефективно управляти отриманими "на шару" економічними об'єктами, а ще боялись, що ситуація може скоро змінитись. Отримані гроші від розпродажу майна, сировини або перепродажу цілих штучно збанкрутілих об'єктів, (в тому числі іноземному капіталу) виводились в офшорні зони, пізніше вкладались в банківську справу (в тому числі під виглядом іноземних інвестицій), з найвищими в світі кредитними ставками.

На зміну вітчизняному промисловому виробництву, прийшла комерція (яка за радянських часів називалась спекуляцією та отриманням нетрудових доходів). А гроші як відомо "не пахнуть", і для успішної комерції не потрібні ні наукові розробки, ні високі технології, а потрібен початковий капітал, та надійший дах на найвищому рівні, для отримання "відкупу" інакше кажучи, різного роду схем монополізації "свого напрямку".

В результаті поділу ринку з'явились партії комерсантів-експортерів сировини та комерсантів-імпортерів продукції іноземного виробництва.


Партії експортери зробили ставку на використання , промислових потужностей, які залишились Україні у спадок, видобуток сировини з вітчизняних надр (руда, вугілля, та інші корисні копалини), використання дешевих енергоносіїв (в тому числі газу), який оплачується з державного бюджету для виробництва сировини (в т.ч. металопрокату), а також за рахунок, експлуатаціЇ дешевої робочої сили. Прибуток отримується від поставок на світові ринки металу, мінеральних добрив та іншої сировини за демпінговими цінами. До схеми отримання прибутків залучені також держструктури, які надають лізенції, дозводи, ... (тримають монополію) створивши системну корупцію (за рахунок реалізації тіньових схем відкатів).

Партії імпортери, залучивши банківський капітал отримують прибуток, від продажу завезених в Україну з-за кордону (з Турції, Китаю, та інших країн) товарів, побутової техніки та продовольства. А оскільки вони отримують прибуток за рахунок торгової надбавки, то місце виробництва товарів їх також не цікавить, цікавить тільки оптова ціна товарів та вигідні умови. Державні чиновники також мають свій зиск і від імпорту (достатньо згадати одних тільки "бідних" митників).

Таким чином наша "економічно-державна еліта" знищила вітчизняного виробника, та національну науку майже повністю, у всіх сферах економіки і натомість побудувала не ринкову економіку, а монополію латиноамериканського чи африканського типу в центрі Європи.

Отже Ліберальні цінності які прислужилися на Заході, виявилися неспроможними, ані поставити на ноги пострадянську вітчизняну економіку, ні створити нормальні ринкові механізми, необхідні для утворення та зростання нової української економіки.

Україні потрібна інша модель економічної політики - соціально направлений державний капіталізм. Завданням держави має бути - реалізація ефективної антимонопольної державної політики, протидія різного роду вітчизняним та транснаціональним монополістам, детінізація та очищення економіки від корупційних тіньових схем та створення дійсно державно-регульованих ринкових умов, які необхідні для розвитку національного виробника та створення середнього класу - необхідної умови підвищення соціальних стандартів життя її громадян.

УНФІР.
Змінюй себе - твори оточення - змінюй країну!

Коментарі до статті:

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під власним логіном.
Інформація
"Гості" не можуть коментувати дану новину.

Створити акаунт

Приєднуйтесь

Вконтакті Facebook Twitter Politiko Однокласники RSS 2.0 Форум Youtube

Наші банери

Український Незалежний Фонд Інноваційного Розвитку
Отримати код банеру

Реклама

Опитування

Хто змінить країну, хто здатний на інновації?

Влада
Бізнес
Вчені
Еліта
Молодь
Особистості
Пенсіонери
Ніхто і ніколи

Допомога УНФІРу

Допомога Українському Незалежному Фонду Інноваційного Розвитку
Зробіть свій внесок у спільну справу розвитку України! Кожен внесок є важливим!